ПРО КАРТУШІ Й НАПИСИ НА МАПАХ

Багато сучасних читачів сприймають карти лише візуально, проектуючи власні знання на документи минулих століть у частині їхньої точності. Але це хибний підхід. Тому пропоную взяти окрему карту Великого князівства Литовського й на прикладах пояснити, що вона означала для тодішніх користувачів. Поїхали.

[1613] Magni dvcatvs Lithvaniae, caeterarvmqve regionvm illi adiacentivm exacta descriptio ills

Зазвичай центральний головний картуш позначає авторство, спонсорство і подяки у тодішніх традиціях етикету. Картуш був не лише декоративним елементом, а й своєрідним “паспортом карти”, який пояснював, хто стоїть за її створенням і чому вона з’явилася на світ.

Латиною:

MAGNI DVCATVS LITHVANIAE, CAETERARVMQVE REGIONVM ILLI ADIACENTIVM EXACTA DESCRIPTIO Ills. mi. ac Excellss. mi. Principis et Dñi. D. Nicholai Christophori Radziwil. D. G. Oligae ac in Neswies Ducis, S. Rom. Imperii Principis in Szylowiec ac Mir Comitis et S. Sepulchri Hierosolimitani Militis etc. Opera, cura et impensis facta ac in lucem edita.

Українською:

Точний опис Великого князівства Литовського та інших прилеглих земель, здійснений з волі та коштом ясновельможного князя і пана Миколая Христофора Радзивілла, князя Олики та Несвіжа, князя Священної Римської імперії, графа Шиловецького й Мірського, лицаря Святого Гробу Єрусалимського тощо. Праця виконана, упорядкована та видана його стараннями й коштом.

Цей титульний напис підкреслює патронат князя Радзивілла над створенням карти Великого князівства Литовського та сусідніх територій у XVII ст. Він є прикладом барокової латинської формули, яка поєднує офіційність і пишність.

Розшифровка наступного латиномовного картуша:

Латиною

Spectatori humano. Regiones M. Ducatus Lithuaniae adiacentēs, non tam emulatē quam res ipsa postulabat (aliorum Geographorum morem secuti) in hanc tabulam inscripsimus; hic enim M. D. Lithuaniae ut antiquus terminus continebatur accurate ac diligenter describitur. Quare non mireres, quantitati circino, secundum miliarium longitudinem hic expressae, cuius locus exacte non respondebit; iter enim obliquum, ac ne: qualitas miliarium cum Lithuanica Polonicis, Russica item ac Podolica Lithuanicis amphora sunt, id efficiunt.

Українською

Людському глядачеві. Землі, прилеглі до Великого князівства Литовського, ми нанесли на цю карту не так старанно, як вимагала сама справа (наслідуючи звичай інших географів). Адже тут давні межі Великого князівства Литовського описані точно й ретельно. Тому не дивуйся, якщо вимірювання циркулем за довжиною миль не завжди відповідатиме місцевості; адже шлях є косим, а також різниця миль між литовськими й польськими, руськими та подільськими мірами спричиняє це.

Таке собі своєрідне пояснення до карти, де автори виправдовують можливі неточності у вимірюваннях через різні системи мір та особливості місцевих шляхів. Він показує прагнення до точності, але й усвідомлення обмежень картографії XVII століття.

Розшифровка латиномовного картуша про Полісся:

Латиною:

PALVDES POLESIAE, in provincia hoc tractu plurime reperiuntur loca adeo caenosa et plerumq; ita magna ut aliquibus in locis maximi lacus formam præ se ferre videantur, quæ causæ sunt ut horum locorum distantiam veram non annotaverimus, tamen ne te eorum cognito lateat et quantum distat alterum ab altero animadverta numerus posuimus punctosq; anfractu in ijs traximus. Nam si voluisses hæc loca ut circulus denotat cognoscere efficiet ut Pripetius fluvius qui non amplius 60 milliaribus Grodeka Kioviam suo tractu distendat in i 120 milliaria excedat.

Українською:

Болота Полісся. У цій провінції на цьому просторі знаходиться дуже багато місць настільки болотистих і здебільшого таких великих, що подекуди вони видаються як величезні озера. Через це ми не зазначили справжні відстані між цими місцями; однак, щоб ти не залишився без знання про них і про те, наскільки вони віддалені одне від одного, ми поставили числа й провели вигини ліній. Адже якщо ти захочеш пізнати ці місця за позначенням кола, то побачиш, що річка Прип’ять, яка у своєму руслі не простягається більш ніж на 60 миль від Гродка до Києва, тут перевищує 120 миль.

Це додаткове пояснення картографів про складність точного вимірювання відстаней у болотистій місцевості Полісся. Автори визнають, що через природні умови (болота, озероподібні простори) та різні системи мір відстані на карті можуть виглядати перебільшеними.

Наступний картуш зі східної частини карти:

Латиною:

ILLVSTRATIO finium M.D. Lithuaniae. Signum hoc punctis supra positum antiquos M.D. Lith. terminos declarat: q hoc vero noviter termini eiusdem Ducatus circumseribuntur: Ubi autem in eis de punctis utrumq signum (ut prae oculis habes) conuerrit, Ubi antiqui erant ibi et recentes etiamnum esse existimes.

Українською:

Пояснення меж Великого князівства Литовського. Знак, позначений тут крапками, показує давні кордони Великого князівства Литовського; інший знак вказує нові межі того ж князівства. А там, де обидва знаки збігаються (як бачиш перед очима), слід вважати, що там і старі, і нові кордони збігаються й досі існують.

Цей картуш вже ближче до легенди карти, пояснюючи, як відрізнити старі та нові межі Великого князівства Литовського. Він показує прагнення картографів XVII ст. до точності й водночас демонструє зміну політичних кордонів у часі. Так і уявляю короля, який тицяє пером чаплі в бумагу і хмурячи чоло промовляє: "Так-так-та-ак..", а генерали знизують плечима й такі очі до гори, - типу "Ну, а гроші ж де?.."

Як і на картах Боплана та їхніх перевиданнях можна знайти такі ілюстровані згадки:

Коронна претензія на Корсунь: “Korsun oppidum a Rege Stephano extructum Anno 1581” — повідомлення, що місто Корсунь було збудоване королем Стефаном Баторієм у 1581 році. Це пряме посилання на конкретну історичну подію, яка фіксує претензію.

Campi deserti citra Boristenem — “пустельні поля по цей бік Борисфена (Дніпра)”. Це пояснення стану території, яка на той час була малозаселеною або спустошеною, яка нікому не належить конкретно.

quae tum UKRAINA tum NIS ab aliis vocitatur — згадка про назву “Україна”, яка тоді вже вживалася для позначення регіону. Це етно-географічний маркер. Переклад дослівний: яка тоді називалася Україною, а іншими — Низом. Це свідчить про співіснування кількох сталих термінів для позначення регіону. Козацтво Низове - самоназва, що виникла й широко була уже відома на той час.

Застереження з рельєфу і природних явищ:

Латиною:

PODLESIA ab aliis POLESIA incolæ Polesio appellant: est pars Lithuaniae, voliniae contigua regio, nemorosae et palustris, unde et denominatio sortita est. Melle Piscibusq ita abundans, ut omnes, vicinae regiones piscibus hinc advectis utantur, quae aere et Zditowo vento siccata mercatu exponuntur.

Українською:

Подлесія, іншими Полісся. Мешканці називають Поліссям: це частина Литви, суміжна з Волинню, місцевість лісиста й болотиста, звідки й походить назва. Медом і рибою настільки багата, що всі сусідні землі користуються рибою, привезеною звідси, яку висушують на повітрі та вітром зі Здитова й виставляють на продаж.

Таким чином карта була не лише зображенням геопростору, а й описом природних особливостей, економічних зв’язків та політичних кордонів. Прикладів по всій карті чимало, а вивчення всіх елементів може зайняти багато часу, тому пропоную зупинитися лише на цих прикладах:

PALVDES POLESIAE — пояснення про болота Полісся: вони настільки великі, що нагадують озера, і через це відстані важко точно виміряти. Це відображає природні умови та труднощі картографії.

ILLUSTRATIO finium M.D. Lithuaniae — пояснення про старі й нові межі Великого князівства Литовського та спосіб їх читання на карті. Це політичний коментар про зміну кордонів.

Закінчимо ж доволі довгу розмову легендою. Вона заслуговує окремої статті, але між тим:

Такі позначки давали знання про статусність та вольності (привілеї) населених пунктів того часу. Зацікавлені можуть самі переглянути мапу в Бібліотеці, або в Інтернеті, де вона так і називається:

• [1613] Magni dvcatvs Lithvaniae, caeterarvmqve regionvm illi adiacentivm exacta descriptio ills

От і все. Принаймні, на сьогодні.